Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Одна з найстрашніших сторінок в історії України — Голодомор 1932-1933 років. Масове голодування почалося ще в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор . Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.
Пам’яті жертв голодомору в Україні 1932-1933 років присвячено виставку-реквієм «Розп’ята душа на хресті всевишньої печалі» та виставку архівних документів із фондів Державного архіву Черкаської області “ Голодомор 1932-1933 років мовою документів”, які оформлені у центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського.
Проведено урок історії “ Наш вічний біль...” для учнів Звенигородського центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів.
Крім цього працівники відділу обслуговування Гаркавенко О.Л. та Мазира О.Я. провели годину — пам’яті “Над білим янголом скорботи незгасний духу смолоскип” для учнів ЗОШ ім. Т.Г.Шевченка.
Мета цих заходів - виховувати почуття патріотизму, свідомості громадян України, проаналізувати головні причини найжахливішої трагедії за масштабом та перебігом подій, трагедії,яку пережив український народ.