Завершується 2016 рік, саме час підбивати підсумки. Цього разу бібліотека ім. Ю.С.Кримського проаналізувала читання творів українських сучасних авторів. Вибираючи з доволі багатого поля української художньої літератури, наші читачі читають книги:
Ірен Роздобудько. Письменниця, поетеса та сценарист сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами й героями. Авторка не припиняє дивувати свого читача своєю різноманітністю та ерудованістю. Її творчість в основному складають романи та оповідання. На сьогоднішній день її творчий доробок нараховує вісімнадцять книжок і п'ять фільмів, сценаристом котрих вона виступає. Що найбільш читають:
" Ескорт у смерть", " Я знаю, що ти знаєш, що я знаю”, “ Гудзик”, “ Гудзик2”.
Любко Дереш. Це, напевно, один із найзагадковіших та найекзотичніших письменників України. Головні герої творів Дереша - підлітки та їхні цікаві, непередбачувані, часом незвичні історії життя. Він намагається завжди правдиво передати сучасність, тому пише живою розмовною мовою, від чого у творах з'являється сучасний сленг та лайливі слова. Що найбільш читають:
“Трохи пітьми”, “Миротворець”, “Намір”.
Сергій Жадан. Темою для своїх творів Сергій Жадан обирає пострадянську дійсність в Україні, змальовуючи реальне життя своїх співгромадян. Тому стиль його письма — це жива розмовна, інколи нецензурна, лексика. Його творчість надзвичайно цікава також тим, що являється уособленням його активної соціальної позиції: Що найбільш читають:
“Капітал”, “Депеш мод”, “Ефіопія”.
Ліна Костенко. Вона уже багато років зберігає за собою почесне місце на поетичному Олімпі України. ЇЇ називають "нерозгаданим чудом", "неймовірним птахом", "голосом народу", "пілігримом вічності". Попри поетичного добірку, Ліна Костенко видала книгу "Записки українського самасшедшого", де яскраво проілюструвала, чим живе пересічний українець, чого він прагне і чого досягає. У цьому романі для кожного читача знайдеться своє місце.
Що найбільш читають:“Маруся Чурай”, “Мадонна перехресть”, “Записки українського самашедшого”
Люко Дашвар. Під псевдонімом "Люко Дашвар" ховається колишня журналістка Ірина Чернова. Її літературна діяльність розпочалася після того, як її роман "Село не люди" отримав нагороду на "Коронації слова". За кількісними показниками, вона мало чи не найуспішніша українська письменниця. Її книги продаються небаченими накладами в Україні.
Що найбільш читають: "На запах м'яса", трилогія "Биті Є", " Мати все" “Рай.Центр”, "Молоко з кров’ю", "Покров"
Оксана Забужко. Ще один представник живої класики. Вона здобула міжнародне визнання, особливо в Центральній та Східній Європі. А її поезію переклали на більше десятка іноземних мов. Свого часу вона працювала на викладацькій ниві. Читала лекції не тільки в українських ВНЗ, а в Гарвардському, Йельському, Колумбійському університетах. Її роман "Польові дослідження українського сексу" вважають культовим і одним із кращих творів української літератури останнього десятиліття. Що найбільш читають:
“Музей покинутих сердець”, “Сестро, сестро”.
Юрій Винничук. Манеру письма Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературу. Його вважають "батьком чорного гумору" в українській літературі. Письменник любить гостре слівце та не нехтує використанням у своїх творах нецензурної лексики.
Що найбільш читають: “Танго смерті”.
Марія Матіос. Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва. У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій. Що найбільш читають:
“Армагедон уже відбувся”, “Солодка Даруся, “Чотири пори життя”.
Василь Шкляр. Цього письменники критики називають "батьком українського бестселера". Годі й шукати негативних відгуків про його творчість. Проте найбільший резонанс серед українських критиків викликав його роман "Залишенець. Чорний ворон", який було видано ще у 2009 року.
Що найбільш читають:
“Маруся,” “Ключ”, “Елемент”, “Залишенець. Чорний Ворон”, “Чорне сонце.”
Усі ці книги дивовижно відрізняються між собою жанровим, ідейним та стилістичним наповненням. Єднає їх тільки одне — кожна з них залишили по собі глибокі враження, змусила замислитись, а відтак — розповісти про це іншим.