Подвиг у Чорнобилі.

Чорнобиль – тінь блукаюча вночі,

Що ходить під дверима до світання.

О, Господи, мовчи, мовчи, мовчи,

Вшануймо біль хвилиною мовчання.

О Боже, Боже, поможи,

Дай хворим ліки, кволим — силу,

Надію всім, хто уцілів,

І спокій тим, хто ліг в могилу.

Ліна Костенко

26 квітня  – роковини Чорнобильської катастрофи. Аварія, що сталася на атомній електростанції в квітні 1986 року, залишається найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Вона і зараз впливає на життя мільйонів людей. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. 

З метою виховання небайдужості до минулого і майбутнього своєї держави, співчуття до чужого болю як до свого, до загальнонародного болю як особистого, почуття любові до людини, землі, держави в ДНЗ “Звенигородський ЦППРК ” було організовано зустріч з учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які поділилися спогадами про ті трагічні роки, коли всі сили цивільних та військових були кинуті на ліквідацію наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС. 

На зустріч були запрошені - Слинько Володимир Тимофійович, голова Звенигородської районної спілки “Союз Чорнобиль”, ліквідатор І категорії з 1986р., учасник бойових дій в Чехословаччині, Жуков Сергій Володимирович, ліквідатор І категорії з 1986р., учасник бойових дій в Афганістані, інвалід війни, Шалденко Володимир Михайлович. ліквідатор І категорії з 1987р.

Учні мали можливість отримати відповіді на питання, які виникали під час зустрічі.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі  наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Розпочав зустріч в.о. директора ДНЗ “Звенигородський ЦППРК ” Рубан Сергій Сергійович.

Бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ Мазира Ольга Ярославівна розповіла про маловідомі факти причин аварії.

Виступ Слинька Володимира Тимофійовича

Виступ Жукова Сергія Володимировича

Виступ Шалденка Володимира Михайловича

Затамувавши подих учні слухали спогади гостей про події тих днів, достовірну інформацію про причини і наслідки чорнобильської трагедії.

Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи  нас від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим - своїм здоров’ям і життям. 

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права.

У квітні 1995 року Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня. Це данина поваги до книг та авторів.

День книги — хороше свято для всіх читачів, видавців і письменників. Тож вітаємо усіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово із Всесвітнім днем книги і авторського права!

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Роман Остапа Дроздова "№1"неодмінно здивує тих, хто звик бачити в ньому лише журналіста. Це більше, ніж просто роман, затиснутий жанровими рамками. Це сповідь кількох поколінь, об’єднаних наскрізною ідеєю – відстояти свою ідентичність. Це родинна сага з драматичними поворотами долі. Це одразу декілька біографій на тлі різних епох, в якій відвертість автора межує з публічним оголенням до найпотаємнішого. Це життєствердний і нестандартний погляд на будні за вікном. Це плач і сміх. Це саме життя.

 «Хочу постати перед публікою у зовсім іншому амплуа. Романом «№1» я розпочинаю свою кар’єру письменника. Я маю що сказати людству власне засобами літератури, а не публіцистики. Я б уже давно міг видати кілька збірок своїх блогів, текстів та авторських колонок – але цього не робив, бо вважаю убогим видавати те, що вже було опубліковане. Мій перший роман – дуже авторський. У ньому багато мене самого, хоча діапазон подій коливається від довоєнного Львова до сьогодні. Роман дуже відвертий. Він зацікавить тих, хто понад усе цінує людину, її страхи, сумніви, біографію і боротьбу за себе. Критики називають роман контраверсійним – так і є. Думаю, книга стане подією для тих, хто полюбляє смакувати читання, бачити за написаним щось глибше, ніж просто букви», – розповідає Остап Дроздов. 

Вітаємо!

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Джонсон А.

   Син Начальника сиріт: роман / Адам Джонсон; перекл. З анг. Г.Яновської. - Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. - 592с.

 Роман "Син начальника сиріт" з’явився 2012 року як результат подорожі до Північної Кореї – країни одного з останніх тоталітарних режимів світу, країни, фотографії поза цензурою чи відвертий журналістський репортаж з якої можуть коштувати життя. Перекладений майже двадцятьма мовами, "Син начальника сиріт" приніс Адаму Джонсону декілька літературних премій та відзнак, найвищою з яких є Пулітцерівська премія за кращий художній твір 2013 року.

Чон До – син співачки, якої він зовсім не пам’ятає, і начальника табору для хлопчиків-сиріт – у дитинстві сам дав собі ім’я, здобувши цим право обирати власну долю в країні, де навіть дихати можна лише так, як визначено безсмертним вченням Великого Керівника. Боєць у темряві тунелів під демілітаризованою зоною, викрадач людей, радист-розвідник на риболовецькому суденці, на грудях якого для маскування замість портрету коханої витатуйовано журнальне обличчя кінозірки, однієї ночі в ефірі чує голос американської мандрівниці-веслувальниці. Голос, що стає для хлопця символом виклику темряві й неволі, кличе на допомогу… Стати особистим ворогом самого Кім Чен Іра, перемогти в смертельному двобої заради кохання і згоріти в полум’ї цієї боротьби, не залишивши по собі навіть імені – щоб хоч би на мить відчути смак ковтка свободи.

"Весна іде наповнена чудес... Христос Воскрес".

Наближається одне з найвеличніших і найрадісніших християнських свят - Воскресіння Христове, яке ще називають Великоднем. Великдень – це свято, яке наповнює наші серця  добром і надією. Адже головна ідея цього дня - воскресіння, перемога світла над темрявою та відродження природи після довгої зими. Підготовка до цього свята займає не один день, адже треба встигнути створити особливу писанку для кожного члена родини, зробити усі хатні справи та  прикрасити оселю вишивками. Цей день прийнято зустрічати в колі сім’ї, запрошувати гостей. І як тут обійтися без святкового столу? 

Згадати  пов᾽язані з Великоднем народні й сімейні звичаї,  згадати оригінальні рецепти, знайти цікаві ідеї до свята  вам допоможе  книжково - ілюстративна виставка "Весна іде наповнена чудес... Христос Воскрес", яку доповнюють картини і писанки учнів Звенигородської художньої школи. 

“Світ моєї душі”.

Бісер – це світ, в якому переплітаються найрізноманітніші грані людського таланту, від майстрів, які його створили, до майстрів, які творять з нього. Мініатюрні намистинки, поєднуючись разом, створюють таємничий, чарівний світ. 

У наші дні прикраси з бісеру переживають новий сплеск популярності. Це справжнє джерело для умілих рукодільниць, вдалий матеріал для втілення творчої фантазії. У читальному залі центральної районної бібліотеки ім. Ю.С.Кримського відкрилася виставка робіт Валентини Двуйло "Світ моєї душі". Виставку доповнює перегляд журналів “Бісер” і “Модный журнал”.

Запрошуємо всіх бажаючих переглянути виставку.

Творча зустріч з Мирославом Дочинцем.

10 квітня в читальному залі центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського пройшла зустріч з людиною, яку можна вважати одним із феноменів сучасного літературного процесу, який за кілька років став одним з найчитаніших авторів, відомим та успішним письменником, прозаїком, публіцистом, видавцем, філософом та журналістом - Мирославом Дочинцем. 

В Україні не знайдеться, мабуть, жодного письменника, чию творчість обговорювали б так широко, як творчість Мирослава Івановича.

Мирослав Дочинець - автор більше двадцяти книг. Його твори  перекладаються російською, угорською, словацькою, польською, французькою, італійською, англійською, японською мовами. Як видавець - втілює різні видавничі проекти, зокрема опікується серіями книжок «Домінія слова», «Трава Парнасу», «Книжкова полиця Вічника». 

М.Дочинець - член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. За плідну і самобутню творчу діяльність відзначений низкою літературних премій, в тому числі трьох міжнародних, а також відзнакою «Золотий письменник України». В 2014 році за романи «Криничар» та «Горянин» удостоєний Національної премії ім. Т. Шевченка. 

Розпочала зустріч з митцем методист ЦРБ Оксана Лещенко, яка представила гостя, коротко розповіла про його творчість.

З вітальним словом виступив член Національної спілки письменників України, поет Сергій Ткаченко.

Мирослав Іванович  розповів про себе, свою творчість та плани на майбутнє. У теплій дружній співбесіді у читачів було багато цікавих запитань на різні теми, на які автор відповідав, додаючи: "Ви ставите мені запитання, а відповіді вже самі знаєте.."

На зустрічі були присутні:   студентська  та учнівська молодь, бібліотечні працівники району, вчителі і шанувальники творчості автора.

Директор Звенигородської ЦБС Лариса Добровольська подякувала гостеві за зустріч та побажала йому успіхів у щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях. 

Під кінець зустрічі усі бажаючі могли придбати книги і отримати автографи. 

Вадим Мицик “Вільні козаки вільної України”.

Журнал “Українська родина ” 1/2017 (110) .

  У рубриці “Українська нація” читайте статтю доктора філософії з культурології, Почесного краєзнавця України, нашого земляка Вадима Мицика “Вільні козаки вільної України”.  Стаття присвячена 100-річчю створення Вільного Козацтва у селі Гусакове Звенигородського повіту. В статті розповідається про долі отаманів Никодима Смоктія, Семена Гризла, Юрка Тютюнника, Опанаса Шаповала, Якова Водяного та інших Вільних Козаків .
З журналом "Українська родина" ви можете познайомитися в читальному залі нашої бібліотеки.