Джонсон А.
Син Начальника сиріт: роман / Адам Джонсон; перекл. З анг. Г.Яновської. - Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. - 592с.
Роман "Син начальника сиріт" з’явився 2012 року як результат подорожі до Північної Кореї – країни одного з останніх тоталітарних режимів світу, країни, фотографії поза цензурою чи відвертий журналістський репортаж з якої можуть коштувати життя. Перекладений майже двадцятьма мовами, "Син начальника сиріт" приніс Адаму Джонсону декілька літературних премій та відзнак, найвищою з яких є Пулітцерівська премія за кращий художній твір 2013 року.
Чон До – син співачки, якої він зовсім не пам’ятає, і начальника табору для хлопчиків-сиріт – у дитинстві сам дав собі ім’я, здобувши цим право обирати власну долю в країні, де навіть дихати можна лише так, як визначено безсмертним вченням Великого Керівника. Боєць у темряві тунелів під демілітаризованою зоною, викрадач людей, радист-розвідник на риболовецькому суденці, на грудях якого для маскування замість портрету коханої витатуйовано журнальне обличчя кінозірки, однієї ночі в ефірі чує голос американської мандрівниці-веслувальниці. Голос, що стає для хлопця символом виклику темряві й неволі, кличе на допомогу… Стати особистим ворогом самого Кім Чен Іра, перемогти в смертельному двобої заради кохання і згоріти в полум’ї цієї боротьби, не залишивши по собі навіть імені – щоб хоч би на мить відчути смак ковтка свободи.
