... Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар
Дмитро Павличко
29 вересня минає 76 років з трагічних подій, коли в Києві на території Бабиного Яру гітлерівська окупаційна влада знищила десятки тисяч людей — спочатку виключно євреїв, а за два роки — українців, ромів, росіян, представників інших національностей - заручників, патріотів, військовополонених...
З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими".
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.
Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму "Яд Вашем" у 1963 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». У квітні 1989-го було встановлене почесне звання «Праведник Бабиного Яру». Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі більше 600 осіб удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям.
Щороку у вересневі дні працівники центральної районної бібліотеки проводять заходи присвячені великій трагедії Бабиного Яру.
26 вересня для слухачів Університету третього віку, який діє при Звенигородському будинку інтернаті для інвалідів та престарілих завідуюча відділом обслуговування Гаркавенко О.Л. провела годину роздумів “Судний Яр древнього народу”.
Бібліотекар відділу обслуговування О.Ю. Гаркавенко разом із головою правління Звенигородського товариства єврейської культури Л. Я. Браславським та викладачами ДНЗ “Звенигородський ЦППРК ” для учнів провели годину пам’яті “Бабин Яр. Згадуємо і молимось”.
Пам'ять про трагедію Бабиного Яру увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.
