Михайло Корнійович Чалий - український педагог і громадсько-культурний діяч, літератор, перший біограф Т.Г.Шевченка (“Жизнь и произведения Тараса Шевченко” 1882, перевидано українською мовою 2011р.).
Народився Михайло Корнійович 24 вересня 1816 р. в місті Новгород-Сіверському на Чернігівщині у давній козацькій родині. "Природа виховала мене, зберігши в душі моїй невинність, простоту і вразливість від зла і грубості, що кругом оточувала," – писав Чалий. І вже природні якості поглибила, відшліфувала родина. Виховували хлопчика батьки, збіднілі міщани та столітній дід, який добре пам’ятав боротьбу українських селян проти польського панства. Оповідання діда будили в душі Михайла любов до української старовини, пробуджували національну свідомість.
Дослідник життя Т. Шевченка був залюблений у поезії Кобзаря з 1840 р. Чалий майже все життя досліджував листування Т. Шевченка, обійшов усі місця, де бував Кобзар, відвідав Хортицю та Олександрівськ. Літом 1852 року відвідав Звенигородку, а також Тарасівку, Кирилівку та інші села Звенигородщини.
М. Чалий – співорганізатор похорону Т. Шевченка в Україні, промовець над домовиною в Києві під час перевезення тіла до Канева.
До останніх днів енергійний, рішучий 90-літній М. Чалий із зовнішністю козацького полковника продовжував друкуватися, охоче розповідав про Тараса Григоровича. Він "ніколи не виставлявся зі своїми переконаннями", називаючи себе "стихійним органічним українцем".
Помер він у Києві 6 (19 лютого) 1907 року. Похований на Байковому кладовищі.
Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 ”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки" провулок Терешкової перейменований на провулок Михайла Чалого.