Іван Максимович Сошенко, український маляр і педагог, один із найближчих друзів Тараса Шевченка народився 2 червня 1807 року в м.Богуслав Київської губернії. Його дід, міщанин, Кіндрат Соха, залишив після себе невеликий спадок. Батько — Максим Сошенко через постійні нестатки і загрози покріпачення був змушений разом з родиною переїхати до Звенигородки. Значний вплив на формування Сошенка мала його бабуся, яка навчала грамоти восьмирічного внука. Потім Іван Сошенко учився в дяка, де осягнув уміння писати латиницею і читати Псалтир, який згодом знав напам'ять і у свої 60 років. Тринадцятирічним він потрапив у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безплатне утримання. Тут юнак працював на господарстві, а згодом навіть отримував платню за свою роботу.
У 1831 р. виїхав до Санкт-Петербурга; з 1834 р. — вільний слухач Імператорської академії мистецтв. Під час навчання в Академії познайомився з К. Брюлловим, О. Венеціановим, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, В. Жуковським, А. Мокрицьким, Т. Шевченком; брав активну участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва, одним із перших звернув увагу на його художній хист. У 1839 р. через особисті обставини (драматичний розрив з нареченою, яка на той час захопилася Т. Шевченком) залишив Санкт-Петербург і повернувся в Україну; обійняв посаду вчителя малювання в Ніжинському повітовому училищі. У 1846 р. переїхав до містечка Немирів Вінницького повіту Подільської губернії (тепер — місто Вінницької обл.), де працював учителем малювання та каліграфії в місцевій гімназії; у 1849 р. через конфлікти з адміністрацією гімназії вийшов у відставку, заробляв на життя виконанням приватних замовлень.
У липні 1856 переїхав до Києва викладати у ІІ Київській гімназії, де прослужив 20 років. Працюючи в гімназії, він цікавиться історією мистецтва, звітами про річні виставки у Петербурзькій академії мистецтв. Багато читав, створив портрети Хмельницького, Мазепи, Гонти і Гонтихи, любив писати портрети старих людей, також намалював кілька українських краєвидів,
19 липня 1876 під час подорожі до рідного Богуслава занедужав і зупинився у Корсуні. Тут він пробув 2 місяці у лікарні і помер над річкою Россю, біля якої народився. Похований у Корсуні.
Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 ”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки" вулиця Комінтерну перейменовано на вулицю імені Івана Сошенка.
