#ЩедрийВівторок.

Звенигородська центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського долучається до всесвітнього благодійного руху #ЩедрийВівторок (оригінальна назва #GivingTuesday) — всеукраїнського дня добрих справ, який вперше в Україні пройде 27 листопада. #ЩедрийВівторок вперше об’єднає всю країну навколо добрих справ та вкотре доведе, що українці — нація добродіїв. Ми ладні стояти пліч-о-пліч заради доброї мети, волонтерськими зусиллями будувати країну, допомагати один одному і рятувати тих, хто цього потребує. В межах ініціативи #ЩедрийВівторок Української бібліотечної асоціації наша бібліотека оголошує Акцію дарування книг для бібліотеки. 

Ми будемо вдячні всім, хто візьме участь у цій Акції.

Ювіляри листопада. Григорій Квітка-Основ'яненко. До 240 річниці від дня народження.

У літературному житті України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ'яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів'їв та приказок, Г. Квітка-Основ'яненко — зачинатель і перший класик прози нової української літератури.

Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво відображувати життя та побут селян, яскраво й точно описав народні звичаї і обряди. Письменник поставив у центрі своїх повістей образи трудівників-селян. Уперше в українській прозі, хоч і трохи сентиментально, а іноді й з гумором, письменник вивів простих людей з народу, показавши їх найкращі риси: розум, чесність, почуття власної гідності. Сила творів Г. Квітки-Основ'яненка — в критиці , у показі вад та недоліків існуючого суспільства, однак заклик до виправлення моральних неподобств самими дворянами робить його твори сентиментальними, іноді зближує їх із бурлескною літературою. 

Для нас твори Григорія Квітки-Основ'яненка — це спадщина наших предків, це правдиві картини народного життя, і за це ми вдячні письменникові. Тож завітайте до нашої бібліотеки, щоб прочитати чи перечитати твори українського класика.

Ювіляри листопада. Ольга Кобилянська. До 155 річниці від дня народження.

Полька по крові батька і німкеня по матері, яка народилася в глухому містечку Ґура-Гумора Австро-Угорської імперії (Південна Буковина, сучасна Румунія), Ольга Кобилянська вивчила українську мову і стала одним з найоригінальніших і талановитих письменників України, чиї твори "Земля", "В неділю рано зілля копала", "Людина", "Царівна","Некультурна" та інші увійшли до золотого фонду світової літератури.

Ольга Юліанівна завжди захоплювалася простим українським народом, його мудрістю, сміливістю, нескореним духом навіть у найгірших обставинах. У багатьох її творах  ці риси українців стають лейтмотивами, у тому числі в зображенні української жінки. О.Кобилянська першою створила інший образ української жінки, відійшовши від "стандарту" забитої і пригнобленої чоловіком селянки, показавши освічених, складних і багатогранних за характером українських жінок, які прагнуть до рівноправності з чоловіками в суспільстві та сім'ї. Однією з перших в історії всесвітньої літератури і першою в Україні створила повноцінний жанр поезії в прозі, показавши, що захоплююче ліричним може бути не тільки поетичне, заримоване слово. У цих творах Кобилянської відображений чаруючий, чарівний світ України з її невимовної краси природою, багатством духовного світу українців, опоетизований їх повсякденний побут.

Запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися чи перечитати твори  українського класика.

Ювіляри листопада. Іван Нечуй-Левицький. До 180 річчя від дня народження.

Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому — видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад п'ятдесят романів, повістей, оповідань, значну кількість науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей, комедій та історичних драм.

Самобутній художник слова, майстер широко відомих епічних полотен, він своїми творами проклав нові шляхи розвитку української прози.

Творчість письменника — це "розкрита книга", в якій ми читаємо правду про тяжке життя українського народу, його прагнення і мрії. Він один із перших серед українських письменників відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Зі сторінок його повістей та оповідань постали жахливі картини життя заробітчан, трагічна доля московок, гнівні постаті народних месників, безправна темрява пореформеного села. 

І.Нечуй -Левицький вважав, що  російська література потрібна для Росії, а українцям потрібна своя. Гріх української інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.

“Книга, яку читають, має нинішній день, книга, яку перечитують має день прийдешній” - сказав Олександр Дюма. Тож читайте і перечитуйте твори українських класиків.

До Дня пам'яті жертв Голодоморів.

Четверта  субота листопада - День пам’яті жертв голодоморів в Україні.  Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджує творців цієї чорної сторінки в історії нашої держави. Головне у діяльності Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.

До цієї трагічної дати працівники нашої бібліотеки підготували книжкову виставку "Неспечений хліб, непрожиті долі...". Центральним експонатом виставки є видання "Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Черкаська область". 

Продовженням та доповненням  виставки до Голодомору є ще одна книжкова виставка присвячена політичним репресіям 1937-1938рр. На виставках представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

Цікавим виданням із фонду нашої бібліотеки є науково-популярний краєзнавчий журнал "Спадщина" районного краєзнавчого музею ім.Т.Г.Шевченка. Цей випуск присвячений саме голодомору на Звенигородщині, до нього увійшли спогади, роздуми, коментарі  свідків тих трагічних подій.

Крім цього,  у бібліотеці експонується виставка архівних документів із фондів державного архіву  Черкаської області та архівного сектору Звенигородської райдержадміністрації “Свічка пам’яті не згасне”. Ось деякі документи з виставки:

21 листопада для учнів ДНЗ "Звенигородський ЦППРК" , було проведено годину пам’яті “Голгофа голодної смерті”. Захід підготовлено спільно з Звенигородським районним краєзнавчим музеєм (директор Наріжна О.М.), бібліотекарем Захарченко Н.М. та учнями навчального закладу.

Голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 рр. в Україні назавжди залишаться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого.

День Гідності та Свободи.

21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.                       
До Дня Гідності та Свободи працівники Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського організували книжкову виставку - діалог  на якій представлені видання, які висвітлюють героїчні події Майдану, патріотизм та мужність його учасників. Біля виставки бібліотекарі проводять діалоги з читачами. Це болюча тема, тому у кожного українця виникає багато запитань, які спонукають до діалогу, роздумів і сподівань на краще майбутнє.

Минуле, що не минає...

20 листопада у Звенигородській центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського вшанували пам’ять одного із сіячів української національної ниви, нашого земляка, українського письменника, художника,  сина сотника Вільного козацтва, багатолітнього політв’язня Михайла Григоровича Іванченка. На захід були запрошені старшокласники Звенигородської загальноосвітньої школи №1 та письменники, поети, краєзнавці Звенигородщини, творча інтелігенція міста.

Ведучі заходу Оксана Лещенко та Ольга Гаркавенко познайомили присутніх із життєвим та творчим шляхом славного земляка, який 18 листопада  відзначив би своє 95-річчя. 

В читальному залі бібліотеки були  представлені книжковий  перегляд  літератури “В моїх книжках немає вигадки...”, виставка документів та матеріалів із фонду архівного сектору Звенигородської райдержадміністрації та виставка копій малюнків Михайла Іванченка.

Своїми спогадами про зустрічі та спілкування з Михайлом Григоровичем поділилися громадська активістка, педагог Світлана Жукова

завідувачка громадським музеєм Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та престарілих Віра Харченко

 завідувачка архівним сектором Звенигородської райдержадміністрації Ольга Рябова

член Національної спілки журналістів України, краєзнавець Михайло Солончук

член Національної спілки письменників України Сергій Ткаченко

член Національної спілки журналістів України, директор садиби-музею В.Чорновола Василь Стрижиус

Велич кожного краю в людях, які тут жили і живуть,  особливо в тих людях, хто будував, захищав і розвивав наш край, нашу країну. Багато видатних людей прославили Звенигородщину, її історію, її славу, її культуру. Серед них і син сотника Вільного козацтва Михайло Іванченко. Вічна йому слава і пам’ять.

День української писемності та мови.

Ми – українці. Живемо у вільній і незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною, державною, українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу. Традиційно, до Дня української писемності та мови Звенигородська центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського підготувала ряд заходів. Цьогоріч це зустріч з місцевим поетом Василем Стрижиусом. Зустрічі були проведені для учнів Звенигородської ЗОШ - інтернат І - ІІ ступенів - спортивний ліцей  та слухачів Університету третього віку Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та престарілих. На цих зустрічах Василь Васильович  презентував свою нову книгу “Калиновий жар”, яка побачила світ цього року у київському видавництві.

А ще до Дня української писемності та мови в  центральній районній бібліотеці підготовлена книжково-ілюстративна виставка “Рідна мова — коріння нації” та тематична поличка до Дня пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

Прочитай першим.

Макс Кідрук – непересічна особистість. Він мандрівник, який об’їздив півсвіту, і побував у найвіддаленіших куточках планети, про які потім написав. Читачів захоплює його манера оповіді та спосіб мислення: Макс за освітою інженер, і у своїх книгах дуже цікаво та популярно описує важкі для розуміння наукові речі.

Нова книга М. Кідрука - "ДЕ НЕМАЄ БОГА" – це розповідь про сімох уцілілих у катастрофі, залишених напризволяще в одній із найбільш неприступних точок планети і змушених боротися за життя. Це історія про те, що поведінку людини значно більшою мірою обумовлюють ситуації, крізь які вона пройшла, аніж речі, у які вона вірить. Роман є спробою збагнути, що є такого всередині нас, що втримує від перетворення на звірів у місцях, де, образно кажучи, немає Бога, – де безслідно зникають як вплив релігійних догматів, так і тиск соціальних норм.

Книга вже у бібліотеці. Приходьте. Читайте. Чекаємо.

Я обізвався серцем в світ...

 Микола Степанович Вінграновський — класик української літератури, видатний український поет, письменник-шістдесятник, кінорежисер, сценарист, кіноактор,  лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1984). Рік його народження  — 1936-й. Це той рік, що дав українській літературі Івана Драча, Володимира Підпалого, Віталія Коротича; роком раніше народилися Василь Симоненко і Борис Олійник, а роком пізніше— Євген Гуцало. Майже всі ті, кого пізніше назвали поколінням шестидесятників, хто разом із  Григором Тютюнником, Ліною Костенко, Дмитром Павличком, Віктором Близнецем, Валерієм Шевчуком, Володимиром Дроздом та іншими ознаменували нову хвилю в українській літературі, визначали обличчя молодого тоді літературного покоління. Художній світ М. Вінграновського виражає красу людських взаємин, відкриває перед читачем будення радісної природи, злагоджену гармонію світу. З-поміж когорти шістдесятників поета вирізняє глибоке відчуття ідеалу і краси. Його поезія  відзначається особливою експресією, глибиною образів, мелодичністю, багатою мовною палітрою та вмінням передавати складні внутрішні стани. На вірші автора написано багато пісень, в тому числі — у бардівському жанрі. 

Завітайте до нашої бібліотеки, де ви можете познайомитися з творчістю Миколи Вінграновського, з його поетичними та прозовими творами.