Весілля – одна з найвагоміших подій у житті кожної людини. Українське весілля – це ще й яскравіше дійство, яке повністю відображає українські традиції, культуру та звичаї, що накопичувались з покоління в покоління. Весілля раніше не гуляли, його грали, і у цій грі кожен гість мав свою власну роль, відповідно до свого весільного чину: боярина, дружки, світилки, свата чи свахи, весільного старости чи підстарости. Весільні символи та атрибути - свічки, коровай, гільце, рушники, пісні, якими супроводжувалися всі дійства - від прикрашання молодої до подачі окремих страв, запальні танці “до упаду”, сердечність батьківського благословення створювали особливу святкову атмосферу. На декілька днів, що стануть згодом неповторною миттю їх життя, звичайні хлопець та дівчина ставали «князем» та «княгинею», щоб з благословення усіх своїх рідних та близьких, що йшли на весілля з хлібом, щирими словами та подарунками, створити власне князівство - родину.
Про все це йдеться у книзі “На прабабусинім весіллі”, яку нещодавно отримала Звенигородська центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського. Книга відкриває справді дивовижний світ минулого, у ній представлено опис весільних обрядів дев'ятнадцяти населених пунктів Черкащини, зокрема Городищенського району.
