Олександр Сергійович Пушкін — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор російської літературної мови, автор критичних та історичних творів. Пушкін вважається визначним російським письменником, його тексти розглядаються як найпрестижніший зразок російської літератури, подібно текстам Данте в Італії чи Ґете у Німеччині. Пушкіна ще за життя називали генієм, “першим російським поетом” не тільки сучасності, але й усіх часів. Він є автором безсмертних творів у віршах і прозі: романів «Євгеній Онєгін», «Дубровський», відомих поем «Руслан і Людмила», «Кавказький бранець», повісті «Пікова дама» і багатьох інших, а також казок для дітей. Ще за життя Пушкіна його твори перекладали на українську мову Л.Боровиковський і Є.Гребінка, а згодом — С.Руданський, П.Грабовський та М.Старицький. І.Франко переклав усі драматичні твори поета. У XX столітті до перекладачів поета додалися імена М.Рильського, П.Тичини, М.Бажана та ін. Особистість Олександра Сергійовича Пушкіна - загадка, яку до цих пір з великим інтересом розгадують багато істориків і літераторів. Багато вмістилося в його недовге життя, овіяне високим крилом поезії.