Метеликом блукає літо —
Ячмінь заколосило, жито.
У помаху його крила
Пора червнева розцвіла.
У трав‘яних хвилястих рунах,
На розімлілих диво-струнах,
Цвіркун щось витина смичком —
Мелодія біжить струмком.
Спекотної пахкої днини,
В розлогім полі конюшини,
Злітає жайвора пташа...
Хмеліє, пурхає душа
Lana P.
