Спокуса дороги – окрема спокуса
піти щоб вернутися іншим
спокуса приходить і я піддаюся
і стежка лягає крізь вірші
крізь хащі здичавілих значень і слів
крізь пущі мовчанок і пауз
я міг би зостатись якби захотів
я все ще зостатись збираюсь
заплутатись в тексті проникнути в шрифт
згубитись в полях пунктуацій
я в мові – як в морі кораловий риф
я – спраглі за струнами пальці
спокуса дороги – обман дорогий
за вихід даєш все що маєш
виходиш і бачиш що край – навкруги
і йдеш і зникаєш за краєм
Юр Іздрик