Усім людям властиво робити помилки, і письменники, навіть найвідоміші, не є винятком. Книголяпи часто виникають унаслідок неуважності творця, поспіху в написанні твору чи помилки при перекладі. Часом ці помилки виявляються кумедними та безглуздими, а іноді додають книзі свого особливого шарму, який робить її по-своєму неповторною.
Наша сьогоднішня підбірка присвячена найкумеднішим "ляпам", які були знайдені у відомих книгах.
“Меблі, усі дуже старі і з жовтого дерева, складалися з дивана з великою дерев’яною спинкою, круглого столу овальної форми ...”
Видавець, що публікував роман, звернув увагу Федора Михайловича на це місце, але той сказав залишити все як є.
“У ... кільці оточення було п'ятеро агентів: один, в білому фартусі ... троє ... ліпили снігову фортецю у дворі; ще двоє лагодили газовий ліхтар ...»
“Халохот почув, як десь нижче тіло Беккера впало на кам'яні сходинки, і кинувся вниз, стискаючи в руці пістолет” (за книгою Халохот був глухий).
Про Констанцію Бонасье:
"... То була чарівна жінка років двадцяти п'яти або двадцяти шести, темноволоса, з блакитними очима ..."
Знову про Констанцію:
"Вона відкрила очі і побачила абатису у супроводі молодої жінки з білявим волоссям і ніжним кольором обличчя, яка дивилася на неї з доброзичливою цікавістю."
Зрозуміло, найважче доводиться авторам романів-епопей, кількість дійових осіб яких може налічувати не одну сотню. Уникнути деяких ляпів не зміг навіть Лев Толстой у своєму творі “Війна і мир”: у серпні 1805 р. Вірі було сімнадцять років, а тепер перенесемося до 1806 р. «Віра була двадцятирічна красива дівчина»
