Ми розповімо про великих письменників, які все своє життя балансували на межі божевілля. Психічно хворі або просто ексцентричні люди завжди змінювали планету. Напади люті чи депресії, та й просто інший спосіб мислення, породили математичні теорії, дивовижні винаходи, чудову поезію, а також музичні та художні творіння. Складно сказати де знаходиться межа між здоровим глуздом і божевіллям, а у талановитих людей вона практично невловима.
Ернест Гемінґвей
Ернест Гемінґвей, лауреат Нобелівської та Пулітцерівської Премії, страждав від депресії і алкоголізму. Він покінчив життя самогубством. Батько, брат, сестра і внучка Ернеста також самостійно обривали свої життя. Його схильність до самогубства, напевно, передалася по генах, але його психічний стан був обумовлений прийняттям алкоголю і ліків, в побічні ефекти яких входив вплив на психіку. Шокова терапія, яку він проходив у лікарні, призвела до втрати пам'яті і посилення депресії.
Едгар Аллан По.
Відомий своїми "похмурими" історіями, Едгар Аллан По сильно цікавився психологією. Його зацікавленість виявлялася в психологічних трилерах про божевільних. Чи був він сам божевільним? Його суперник, Руфус Грізвольд (Rufus Griswold), стверджував, що Едгар був божевільним, в наклепницькому некролозі, написаному в помсту за те, що По писав і говорив про нього. Хоча думка Грізвольда була неправдивою, По міг страждати від біполярного афективного розладу. Едгар По вживав багато алкоголю, і в одному з листів розповідав про свої думки про самогубство. Автор написав сенсаційну новину про подорож через океан на повітряній кулі, яка згодом виявилася не правдивою.
Лев Толстой.
Письменник страждав від частих, глибоких і тривалих нападів депресії. Перед смертю він навіть вирішив стати мандрівником і обрав шлях стриманості і строгий спосіб життя. Дане рішення і погубило його - в подорож Лев Миколайович «підхопив» запалення легенів і помер від цієї хвороби.
Володимир Маяковський
Сучасні психіатри назвали б його психопатичною особистістю. Найвідоміша фобія поета - страх заразитися і померти від зараження крові, як його батько. При цьому він постійно говорив про самогубство, буквально шантажував цим оточуючих.
Хоч про смерть великого поета сперечаються історики досі. Але більшість сходяться в тому, що нервові розлади, тривожна недовірливість, клінічна депресія в кінці кінців і змусили Маяковського вчинити самогубство.
Всі знайомі з тим фактом, що гоголь боявся виявитися заживо похованим. Письменник не виносив замкнутих просторів. І панічно боявся невиліковних захворювань. В результаті він став відмовлятися від їжі і фактично довів себе до виснаження. За словами багатьох біографів, геніальний український письменник все життя страждав від шизофренії, посиленою періодичними психозами. У Гоголя бували слухові і візуальні галюцинації, апатія і пригнічений стан могли різко змінитися на активність і крайню ступінь збудженості.
Сергій Єсєнін
Історики, які вивчили життя і творчість поета сходяться на думці, що у Єсеніна була присутня хвороба - маніакально-депресивний психоз, яку той посилив алкоголізмом. Айседора Дункан, кохана поета, часто і відкрито заявляла про його хворобу і навіть возила його на консультації до кращих психіатрів світу. Він страждав манією переслідування з боку представників влади, а напади його нестримної люті раптово змінювалися на періоди повного заспокоєння. Згідно з офіційною версією, саме через це Сергій Єсенін добровільно покинув світ.
Федір Достоєвський
Відомий у всьому світі автор геніальних творів страждав від епілепсії. Хворобу письменника пов'язують з трагічною загибеллю батька, з яким у письменника були досить складні відносини. Але сам Достоєвський запевняв, що вперше напад епілепсії у нього трапився під час перебування на каторзі. Згодом захворювання проявлялося досить часто: від одного разу на місяць до двох разів на тиждень. Після кожного нападу він ставав злим і дратівливим, постійно шукав привід для сварок з оточуючими. До всього іншого письменник був азартним гравцем, іноді програвав в рулетку все дочиста. Бажання грати переростало в манію. Також Достоєвський, як і Гоголь боявся бути похованим заживо, а тому писав записки про те, що завтра впаде в летаргічний сон.