І сніг злітає з черевичка.
І паморозь на дикім полі
У біле кутає тополі.
Холодний день. Думки захмарні
Снують від дому до кав'ярні.
І від порога до каміну
Вечірній погляд гріє спину.
Осіння млість, а може злість.
Осіннє листя вітер їсть.
Стоять в тумані ліхтарі
І димом пахнуть димарі.
Якась нестримна ностальгія
З вітрин предноворічних віє.
Якісь химерні янголята
Нагадують, що скоро свята.
І чути запах терпкий хвої
Від туї й сосонки старої.
І чути пахне десь ваніллю
І чорна кава пахне сіллю.
Холодний день спішить у вечір
І тягне кожухи овечі.
І вже й Михайла, вже й Івана.
Ну а попереду Романа.
Г.ПОТОПЛЯК.
