А час біжить, а час біжить.
Вже знов зима. Вже перший іній.
Ще лиш морозить, не сніжить.
І горизонт від цього синій.
А час біжить, а ми за ним.
Чи встигнемо лани зорати
Осіннім коником гнідим,
Та й внести паморозь до хати.
І розділити до весни
Цей урожай, що вже зібрали.
А час біжить, ми бачим сни,
В яких ще солов"ї співали.
Ми бачимо своє життя,
Ми бачим коника старого.
Ми приміряємо взуття,
Та ми вже виросли із нього.
І кожушина затісна.
І рукавиці вже подерті.
Та по зимі прийде весна
І ми розтанем в круговерті...
Галина ПОТОПЛЯК
