Волокитинський фарфоровий завод знаходився у с. Волокитин колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Путивльський район Сумської області). Завод був заснований у 1839 році поміщиком Андрієм Михайловичем Міклашевським (1801–1895) – нащадком старовинного українського козацько - старшинського роду. Для ведення справ на заводі були запрошені французькі спеціалісти брати Дарти, які займалися організацією виробництва, декоруванням фарфору, будівництвом печей для випалу. Франсуа Дарт був першим директором підприємства. На фабриці працювали майстри-живописці, майстри-модельники та художники. Основною робочою силою були місцеві кріпаки. Одне з провідних місць у роботі підприємства займали скульптурні вироби. Серед них найбільш цікавим художнім явищем була мала пластика (за термінологією ХІХ ст. – "ляльки"), яка у 1840-1850-х рр. не виготовлялася на інших фарфорових підприємствах України, проте була дуже поширена на приватних заводах Російської імперії. Асортимент скульптурних образів досить різноманітний. Крім малої пластики, це – фігурний посуд (кухлі, маслянки, глечики, флакони), чорнильниці, фарфорова галантерея (бонбоньєрки, туалетні коробочки, люльки), настінні прикраси. Особливу цінність серед скульптурних сюжетно-портретних зображень складають шаржі на відомих осіб, які є окрасою творчого спадку Волокитинського заводу. Переважно це чорнильниці з накривками, серед яких на особливу увагу заслуговує чорнильниця "Бібліофіл" – шарж на французького бібліотекаря-романіста Шарля Нодьє, виконаний з гравюри французького художника 30-50-х років XIX ст. Бенжамена Рубо. Композиція представляє собою купку акуратно складених книг у різнокольорових палітурках, верхній ряд яких – з'ємна кришка – служить цоколем для скульптури, що зображує кумедного чоловіка, який сидить на стопці книг, заглибившись у читання.
