Це зрозуміло, кожен в світі гість,
Ніхто не зна, чи доживе до ранку,
Але піти з життя у 46
Це долі незбагнена забаганка.
Чому вона зі смаком вибира
Талановитих, мужніх, повних сили,
Невже для долі і буття це гра,
А ми лише ляльки її безсилі?
Хто вибира to be or not to be?
Хто замовляє засухи і зливи?
Прости, Кузьма, я не казав тобі,
Ти був серед найкращих особливим.
Хай буде пухом батьківська земля,
Хай ангели зустрінуть твою душу!
Щось зимно!
Лиш твоє ім'я
Цю крижану гармонію порушить.
Євген РИБЧИНСЬКИЙ
