от і пройшла половина літа
це вже позаду
це вже за нами
книгу дописано
справу закрито
наче усе це було не з нами
ну бо любов не буває поспішна
і вимагає глибоких занурень
часом драстичних
часом потішних
часом просвітлених
часом похмурих
ну бо любов не буває скора
як не буває бистрою ніжність
справжня любов – мов психічно хвора
хворому треба лежати в ліжку
ну але що? бӯло як бӯло
маєм що маєм – літо минає
літо гвалтовно стає минулим
бо без любові не вигрібає
хух! – і нема половини літа!
наче й життя половина згасла..
дивна любов..
геть безпросвітна..
але від цього не менш прекрасна
яка сумна у безвісті ночівля!
А може, ми їм світимося теж?
А може ми їм - зіронька вечірня?
Юр ІЗДРИК