Так філігранно барабанить дощ,
Вистукуючи каплями мотиви,
Наповнюючи павутиння площ,
Величною симфонією зливи…
Стихає галас безупинних мрій,
Сповільнюється мить, щоб увібрати
Цілющу музику незайманих надій,
Яку під силу лиш дощу зіграти…
Так філігранно барабанить дощ,
Невимушено, тонко, величаво…
Змиває кіптяву із посивілих площ…
Все оживає… Що ж «Маестро» – Браво!
Галина БРИТАН