8 (21) липня 1907 року народився Олег Кандиба-Ольжич. У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр., не кажучи вже про національно-визвольний рух періоду Другої світової війни. Прожив він лише 36 літ, а залишив по собі слід планетарної людини. Бо вже в 23-и став наймолодшим доктором археології, хоча з малолітства чудово малював і виявляв здібності до музики. Олесь Ольжич унікальний поет, він писав про людські почуття, котрі здатні виховати в українцях волю і честь, цілісну натуру і залізний характер. Він усіляко пропагував цінності, що підкреслювали героїчну суть українця та української нації. В одній із статей писав: "Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться уже ніяких фізичних ударів. З почуттям власного благословення на чолі, назавжди рішена на свойому шляху, в революції народжена, сучасна Україна спокійним ликом зустрічає негоди і бурі, знаючи, що вони розвіються, а вона буде". Ольжич гартував характер української людини, бо хотів, щоб залізний характер мала українська нація.