А вже й зима, час не стоїть на місці.
Вже осінь залишає нас і йде.
І холодно в засніженому місті.
І листя вже не жовте, а руде.
Осінь іде, зима морозом дише.
І на ялинці кульки й серпантин.
Осінь листи прощальні вкотре пише
І дивиться на нас лише з картин.
Привіт, зима, прощай осіння туга.
Привіт, зима, ну що ти нам несеш.
В повітрі вірус, між людьми напруга.
Ти де корівок, зимонько, пасеш.
Вона мовчить, а я одно питаю.
Холодним віє, теплого катма.
Сніжинку бережно я пальцями торкаю,
А вона тане, а її нема.
Галина ПОТОПЛЯК
