У дитинстві він мріяв стати композитором, імпровізував на фортепіано. В юності хотів бути філософом. Але доля розпорядилася інакше: Борис Пастернак став письменником, і саме література принесла йому в 1958 році Нобелівську премію. Сьогодні минає 131 рік від дня народження , російського поета, прозаїка, перекладача, лауреата Нобелівської премії з літератури (1958; «За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії та продовження благородних традицій російської прози»). Поштовхом для присудження престижної премії радянському письменнику стала публікація на Заході роману "Доктор Живаго" (1957; написаний 1955). У СРСР твір відхилили – Пастернак пропонував його декільком провідним видавництвам, але всі, хто читав рукопис, хапалися за голову й в один голос заявляли про його антирадянський характер. Тільки після категоричної відмови письменник зважився на вкрай ризикований крок – віддати "Доктора Живаго" на Захід. З присудженням нобелівки для письменника почалось пекельне життя. Його цькували, починаючи з високочолих академіків, колег по цеху й закінчуючи передовими доярками і трактористами. Президія ЦК КПРС видала Постанову "О клеветническом романе Б. Пастернака", "Правда" рясніла брудними пасквілями і фейлетонами такими як "Шумиха реакционной пропаганды вокруг литературного сорняка", або ж "Провокационная вылазка международной реакции". Навіть розглядалось питання про висилку письменника за межі Радянського Союзу, але завадила хвороба, а невдовзі Пастернак помер.
Хто ще не знайомий з творчістю Бориса Пастернака запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися чи перечитати твори великого поета та прозаїка.
