14 травня виповнюється 150 років з дня народження Василя Стефаника, українського письменника, визначного майстра психологічної новели, зокрема діалогу. Його творчість не можна обчислювати томами. Ті кілька невеликих книг, що залишив нам письменник у спадок, становлять неоціненну скарбницю Стефаникового слова. Творчий доробок митця складають кращі в українській літературі поезії в прозі і новели, у яких з великою художньою силою відображено життя і побут галицького селянства. Уже перша його збірка новел «Синя книжечка» (1899) принесла йому славу та схвальні відгуки визнаних на той час метрів Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської. А друга збірка «Камінний хрест» (1900) та наступні назавжди закріпили за ним статус майстра новел – автора лаконічних і напрочуд сильних, драматичних за змістом і глибоко ліричних за звучанням соціально-психологічних творів. Його «Камінний хрест» - психологічна новела про внутрішні переживання селянина, який змушений емігрувати за океан. Новела вважається одним з перших літературних творів, присвячених еміграції українців, її своєрідним літературним символом. У 1968 році за мотивами новели Василя Стефаника режисер Леонід Осика зняв фільм «Камінний хрест» (сценарист - Іван Драч). Радянський уряд у 1928 році призначив Стефанику персональну довічну пенсію, в обмін за це всіляко намагаючись «пофарбувати» його в «червоного» письменника і зробити «полум’яним революціонером». Письменник не пручався. Він просто мовчав. Так само як і Ольга Кобилянська, але після 1917 року Стефаник майже нічого не написав. Усіх, хто хоче познайомитися з творчістю Василя Стефаника чи перечитати його твори запрошуємо до нашої бібліотеки, нам є що вам запропонувати.
