5 травня 1922 року народився патріарх української прози і духовний батько «шістдесятників», лауреат Шевченківської премії Анатолій Дімаров. Він запам’ятався проникливим словом і загостреним почуттям власної гідності (свого часу відмовився від медалі Жукова, а згодом не захотів брати орден Ярослава Мудрого від Януковича — «не можу прийняти з рук людей, які штовхають країну у прірву»). «Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності... а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала» - так казав про свою творчість Анатолій Дімаров.