27 серпня народився Іван Франко (1856-1916) - письменник, вчений-енциклопедист, мислитель, політичний і громадський діяч. Він залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину, яка складається з близько 50 тисяч творів. За сорок років творчої діяльності Іван Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей, понад десять драматичних творів. Плідною була і публіцистична діяльність Івана Франка – понад дві тисячі публікацій. Він є автором численних перекладів творів світової літератури - з французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, індійської та інших мов. За радянських часів творча спадщина Івана Франка немилосердно фальсифікувалася. Радянське франкознавство однобічно, тенденційно висвітлювало його творчість, представляючи Франка як активного поборника ідей “українсько-російського єднання”, переконаного соціаліста, войовничого атеїста. Після здобуття української незалежності на зміну стереотипу “революціонера-демократа”, “Каменяра комуністичного майбутнього” прийшов образ Франка-Мойсея, провидця визвольних змагань ХХ ст.
