2 лютого народився Валер’ян Підмогильний (1901–1937), письменник і перекладач, одна з провідних постатей літературного життя України 20-30-х років. Він був настільки талановитим у своєму жанрі психологічно-модерністської прози, що зумів саме завдяки рівню літературного мистецтва протистояти тоталітарній системі тих часів. Його сміливість полягала не в лозунгах, клятвах та зізнаннях у любові до України. Він говорив мовою літературного стилю та сюжету, сутністю своїх героїв про Голодомор, про справжній патріотизм, про людяність, що вище за будь-яку ідеологію. У свій час він був новатором всесвітнього рівня. Своєчасне визнання та увага до нього західних літературних кіл та видавництв свідчать про це. Він і "справді був надто оригінальним явищем в українській літературі. Пройшовши чорну смугу півстолітнього ігнору та забуття, як жертва тоталітарної системи, він лише в теперішній час постає перед нами без образливих наличок і всіляких упереджень, у всій своїй повноті", — саме так казав про нього Тодось Осьмачка.