Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Блаженніший Любомир Гузар. До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Його мудрі настанови та міркування, його поради українцям увійшли до  унікального видання "Гузар на кожен день" (Укладач:  Оксана Климончук). Це книга-щоденник з порадами та міркуваннями Блаженнішого входить до серії "Видатні українці". Тексти у ній доповнені фотоілюстраціями та QR-кодами, які дозволяють почути голос цієї доброї і мудрої людини.  

#Поезія_народжена_війною

 Відголосила болем ця весна.

Була чи не була - ми й не збагнули.

Чи дим, чи квіт, чи, може, сивина...

Сади цвіли-тужили за минулим.

Була чи не була оця весна?

Мабуть, була, та швидко промайнула.

Ховалась з нами в укриття вона

Від "градів", бомб, розпеченого дула.

Хоч холодно, та все ж таки цвіла!

В окопах хлопців ніжно обіймала.

Не вистачало часто так тепла -

Ділилася останнім, зігрівала.

Відголосила болем ця весна,

Відплакала холодними дощами.

Розстріляна, та все ж таки цвіла!

Журилась і раділа разом з нами.

Ніна Арендар

Важливо!

День пам'яті Любомира Гузара.

 31 травня день пам’яті Великого Українця, визначної людини - Блаженнішого Любомира Гузара (1933-2017). Блаженніший Любомир Гузар був моральним авторитетом для усіх українців. Його любили і поважали мільйони людей незалежно від їх конфесійної належності. До його думки прислухалися, бо слово його завжди було мудрим і те, що він говорив, продовжує залишатися актуальним і сьогодні. Він залишив сучасникам і майбутнім поколінням щирі і праведні настанови.

Важливо!

Поетичні рядки.

Чом, чом, чом, земле моя,

Так люба ти мені,

Так люба ти мені?

Чом, чом, чом, земле моя,

Чарує так мене

Краса твоя?

Чим, чим, чим манить мене

Пташні твоєї спів,

Пахучий цвіт лісів?

Чим, чим, чим манить мене

Вода річок твоїх,

Що тут пливе?

Тим, тим, тим, дитино, знай,

Що тут ти перший цвіт

Зустріла з ранніх літ.

Тим, тим, тим, дитино, знай,

Що води ті й ліси —

Твій рідний край.

Костянтина Малицька (Віра Лебедова)

Костянтина Малицька.

 Сьогодні минає 150 років від дня народження Костянтини Малицької (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова).  Костянтина Малицька - українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".

#Читаємо_перемагаємо

 Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом — етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом — дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму — вони постали перед Україною ще сто років тому. Книга розрахована  для широкого кола читачів, поціновувачів історії, всіх, хто хоче дослідити міжнародні суперечки навколо статусу Криму і спроби розв’язати проблему його належності, а також дізнатись про перебіг кримсько-українських відносин, які коливалися від безкомпромісної економічної боротьби (навіть зі стріляниною на кордоні) до переговорів про права нового регіону в складі України. 

Довідка: Сергій Громенко — кримчанин, кандидат історичних наук, оглядач «Крим.Реалії» («Радіо Свобода»). Автор шести книжок про півострів. Лауреат V Міжнародного конкурсу імені Єжи Гедройця (2011) та фіналіст Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» (2019).

Перша редакція вірша "Любіть Україну" (1944 рік).

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна

як очі її ніжно-карі…

Вона — у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в огні канонад, що на захід женуть

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам путь

до весен, і світлих, і щирих…

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все, до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину…

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну!

Любіть у труді, у коханні, в бою,

в цей час, як гудуть батареї…

Всім серцем любіть Україну свою, —

і вічні ми будемо з нею!

Володимир Сосюра

А ви знали?

 А ви знали, що у 1951році радянська газета "Правда" засудила вірш Володимира Сосюри "Любіть Україну!". Поета назвали "буржуазним націоналістом" та "продажним бандерівцем", а вірш деякий час ніде не друкували. У статті, яка мала назву "Проти ідеологічних перекручень у літературі", його характеризували так: "Оспівує якусь одвічну Україну. Поза часом, поза епохою, без сталінських п'ятирічок, без колгоспного ладу. В основі своїй є ідейно порочним твором, під яким могли підписатися Петлюра, Бандера". Заборону на публікацію вір­ша "Любіть Україну" зняли у 1958-му.

А ви знали?

А ви знали, що готуючись до Олімпіади, Москва дала розпорядження не випускати з таборів політичних, які відбули свій термін, а знайти для них "ганебні" статті.

26 травня 1980 року за ст.15-117-1 КК РРФСР В’ячеслав Чорновіл одержав ще 5 років таборів.

Читаємо - перемагаємо!

 Коли бере початок "русский мир"? Чому в росіян немає самоідентифікації? Чи можна їх "вилікувати" від неоімперіалізму? Чи відповідають сучасні кордони Росії з кордонами національними? Чи існує російська нація? На всі ці запитання дав відповідь професор історії Сергій Плохій. В книзі "Загублене царство" він дослідив історію російського націоналізму та російського імперіалізму. За словами автора, книга відрізняється від усіх інших книг про Росію тим, що "описує вигадування й існування нації, якої не існує в будь-якій інституціоналізованій формі".                                          

Довідка: Сергій Плохій — український історик, автор популярних історичних видань українською та англійською мовами. Лауреат Шевченківської премії за книгу Брама Європи (2016) та відзнаки Антоновичів. Провідний спеціаліст з історії сучасної України та Східної Європи.

Поетичні рядки.

Чи справді вірив я у перемогу
в такій тяжкій нерівній боротьбі? 
Так, вірив я. Найперше вірив — Богу. 
І вірив людям. Людям і собі.
#Ліна_Костенко #Берестечко

Вікторія Наумова: "Малюю свої почуття"

Художниця Вікторія Наумова створила серію робіт про українські міста під час повномасштабної війни, яку веде країна-агресорка Росія проти України. В картинах використовує жіночі образи. Кожна героїня уособлює історію, що пов'язана з містом під час вторгнення армії РФ, і водночас символізує силу й нескореність України.

Дякуємо!

Дякуємо берегиням за виготовлені обереги. Ваші обереги вже у наших солдат. Окрема подяка Валентині Іванівні Подолян, яка разом з своєю родиною виготовила більше 300 ляльок – мотанок.

Важливо!

Михайлу Стельмаху - 110.

 Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Михайла Стельмаха,  поета і прозаїка, драматурга і фольклориста, публіциста і кіносценариста. Михайло Стельмах - видатний художник слова, один із найяскравіших знавців багатств української мови, самобутній, цікавий талант, який своїми поезіями, оповіданнями, повістями і романами  підніс рідне слово до вершин в українському письменстві. 

Поетичні рядки.

На світі можна жить без еталонів,

по-різному дивитися на світ:

широкими очима,

з-під долоні,

крізь пальці,

у кватирку,

з-за воріт.

Від того світ не зміниться нітрохи.

А все залежить від людських зіниць -

в широких відіб'ється вся епоха,

у звужених - збіговисько дрібниць.

Ліна Костенко

День слов'янської писемності і культури.

Писемність, мова – це душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, це ознака нашого національного визнання. День слов'янської писемності і культури в нашій державі, згідно з Указом Президента України "Про День слов'янської писемності і культури" від 17 вересня 2004 року, почали відзначати 24 травня – на вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія. А започатковано його ще 1863 року, коли святкували 1000-річчя створення слов’янської абетки святими Кирилом і Мефодієм, адже праці цих просвітників стали надбанням усіх слов'ян. Сьогодні дуже важливо зберегти чистоту і культуру мови, вдосконалювати вже набуте. Адже любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

Поетичні рядки.

 а знаєш до речі
усі мої речі
вмістились за плечі
в старенький рюкзак
і все що нам треба
шматок цього неба
взаємна потреба
і в цьому весь смак

поезія: @maks_riazancev

Вітаємо Маріанну Кіяновську!

Маріанна Кіяновська здобула звання Європейської поетки свободи 2022 року (European Poet of Freedom 2022) за збірку "Бабин Яр. Голосами" в англійському перекладі Адама Поморського. "Бабин Яр. Голосами" — збірка поезій присвячена масовим розстрілам в урочищі Бабин Яр, і вважається однією з перших книжок в українській літературі, що опрацьовує тему Голокосту. Вручення нагороди відбудеться 10 червня в рамках European Poet of Freedom Festival в польському Ґданську. Нагадаємо, за збірку "Бабин Яр. Голосами" Маріанна Кіяновська отримала Шевченківську премію в галузі літератури за 2020-й рік. 
Один із віршів Кіяновської увійде до благодійної збірки "Сучасні українські поети", що вийде в Грузії на підтримку українського народу в російсько-українській війні. 
Хто бажає познайомитися з творчістю Маріанни Кіяновської, приходьте до нас, збірка "Бабин Яр. Голосами" є у фонді нашої бібліотеки.

Неймовірні картини Марти Пітчук.

Марта Пітчук — художниця, яка оживила та осучаснила стародавній український оберіг — ляльку-мотанку. Художниця започаткувала серію дивовижних картин із зображенням мотанок, вдягнених у жіночі строї різних регіонів України. Кожна картина — це не просто ретрансляція фольклорної традиції, це щось набагато більше — душа, енергетика, настрій, магія… 

Важливо!

Війна в Україні очима ілюстраторки Катерини Жовтої.

Кожен з нас по-своєму переживає війну в Україні – комусь треба закритися й бути наодинці з собою, а хтось, навпаки, готовий згорнути гори й відчуває приплив адреналіну, хтось шукає порятунку в сім’ї та близьких, а хтось усі свої емоції переносить на папір чи в диджитал. До останніх належить українська ілюстраторка Катерина Жовта, яка у своєму Instagram ділиться дуже емоційними роботами, присвяченими трагічним подіям у нашій країні. Художниця працює здебільшого зі збірним образом української жінки, а всіх її героїнь поєднує спільна риса – відсутність обличчя. Дивлячись на її ілюстрації, кожна з нас може легко впізнати себе.