Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

  Сімейна сага Марії Матіос "Майже ніколи не навпаки»" за формою, майстерністю та глибиною викладу не поступається її найвідомішому роману - "Солодка Даруся", який визнано найкращою художньою книжкою останнього українського 15-річчя. Зачарований бездоганним стилем нового роману читач дещо спантеличений гіркою логікою викладених подій. Лише на останніх сторінках книги він знайде відповідь, чому так сталося в першій новелі "Чотири -- як рідні -- брати". А "Гойданка життя" остаточно переконає, що майже ніколи не є навпаки. Бо не могло бути інакше… Теза письменниці про те, що "важить не час, а людина в обставинах часу", розкривається через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини XX століття. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, "багатоярусний" сюжет, ненав'язливі роздуми над вічною дилемою Любові - Ненависті, Гріха - Спокути, дивовижне мовне багатство - ці неодмінні атрибути стилю Марії Матіос спонукають до глибокого думання, неприхованого захоплення й викликають потребу занурюватися в багатоликий і колоритний світ письменницької уяви й реальних знань. Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступають у суперечку із законами серця. І тому майже ніколи не є навпаки. А є саме так...