Вітчизно, ба як там від Сяну до Дону?
Не видко початку, не чути кінця?
Немає такого залізобетону
Як ті, що з любові до тебе, серця?
Від запаху бою до запаху трупів,
Від подиху честі до смороду зла...
Вітчизно, за тебе стояв Маріупіль
Від Сяну до Дону? А де ж ти була?
- Одних танцювати в атаки водила,
А з іншими мовчки втікала в засвіт...
І сіяла жито, котре не вродило,
І сліз накорпала на тисячу бід ...
Повсталому - битва... Полеглому слава.
На дошку меню стала схожа скрижаль...
Хтось просто по-звичному питиме каву...
А з когось керва розлилася, як сталь...
У тебе так завше було, Україно...
Історія з бромом, чужим нагаєм,
І зрада зміїна і острів Зміїний...
Доволі й потроху... На всіх? Навзаєм
Ставало всього аж від Сяну до Дону...
То ще від одвічної глини Отця
Немає такого залізобетону,
Як ті, що з любові до тебе, серця?
Богдан Томенчук
