Життя можна прожити по-різному. Можна йти довго й тихо, залишаючи непомітні сліди на піску буття, що змиє час, а можна спалахнути коротко і яскраво, осліпивши своїм блиском все навкруги. Історія знає немало прикладів таких зірок, чиї життя згоріли миттєво за ідею чи справу, але чию жертву ми пам’ятаємо і шануємо. Лише неповних 36 років відміряла доля Олені Телізі (21.07.1906-21.02.1942). Вродлива і запальна - людина слова, пристрасті і чину - вона яскраво вирізнялася серед усіх. В українське життя і літературу поринула на еміграції в Празі. Як організаторка Української спілки письменників у Києві, не пішла на співпрацю з нацистами і загинула від їхніх рук у Бабиному Яру.