Улас Самчука “Марія”. Цей роман став свого часу справжньою сенсацією. Це один з найдостовірніших та найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію й голодомор. Як писав сам письменник: “Хочу бути літописцем українського народу в добу, яку сам бачу, чую, переживаю”. У повісті, як у давніх літописах, невтомний письменник-літописець показав справжнє, страхітливе обличчя комунізму, змалював жахливі картини лютого голодомору, що принесла на українську землю радянська влада, з одного боку, а з іншого – створив незабутній гімн добру, яке все ж таки перемагає зло, подарував поколінням нових читачів віру в незнищенність волелюбного та життєлюбного духу українців. Це один з небагатьох творів, що розповідає про період, протягом якого в Україні голодною смертю загинули мільйони людей. У двадцятому столітті. В самому центрі Європи. На території з багатими чорноземами і споконвічними господарями. Роман-хроніка "Марія" Самчука — художній свідок історії нашої держави (роман має конкретну присвяту: "Матерям, які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932–1933"). Твір дає змогу подивитися на історичну добу очима її сучасників, він є першим пам'ятником жертвам Голодомору.
