2 лютого виповнюється 122 роки від дня народження Валер'яна Підмогильного - одного з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного Відродження", перекладача, (1901-1937). У 1920 році вийшла перша збірка оповідань Підмогильного "Твори, том І". Видання змусило заговорити про Валер`яна Підмогильного як талановитого письменника. Він вивчав іноземні мови й переклав на українську твори Дідро, Гельвеція, Вольтера, Оноре де Бальзака, Віктора Гюго, Анатоля Франса. Разом з Євгеном Плужником уклав словник "Фразеологія ділової мови". Він був одним із організаторів літературного угруповання "Ланка", яке 1926-го перейменоване в "Марс". Сюди входили талановиті письменники Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Тодось Осьмачка, Євген Плужник, Дмитро Фальківський. Літературна і видавнича діяльність сприяли популярності та авторитету Валер’яна Підмогильного.А 8 грудня 1934-го НКВДисти заарештували письменника за начебто "участь у терористичній організації, яка мала на меті терор проти керівників партії". Слідство сфабрикувало приналежність до "організації" Євгена Плужника, Миколу Куліша, Валер’яна Поліщука, Григорія Епіка, Миколу Любченка (Кость Котко) – загалом 18 людей. На допитах Підмогильний не визнавав себе винним. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР у березні 1935-го його засудили на десять років позбавлення волі. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення, продовжував писати. 3 листопада 1937-го Валер’яна Підмогильного разом з понад тисячею інших українських політичних в’язнів розстріляли в урочищі Сандармох.
Творчий шлях Валер’яна Підмогильного тривав лише 15 років. Потім його ім’я було вилучено з літературного процесу майже на шістдесят років. Після довгого забуття твори письменника вперше вийшли друком лише в у 1989 році. Найкращим з літературної спадщини письменника визнано роман "Місто".