Поетичні рядки.

Сивіють трави, злом погнуті,

Тривога в маминих словах...

Це незбагненно... А, по суті, - 

Світ на частини розламавсь,

На дві недолі — чорну й сіру,

І та, і та — з’їда сльозу...

В розломі атом нищить віру

І гне дуби немов лозу.

І ліс рудий зурмить дротами, 

Диявол розмахавсь мечем

невидимим...

                       і ранить, ранить...

І біла в горлі кров пече.

                                     М.Солончук