24 травня є для народів Східної Європи святом — Днем слов’янської писемності й культури. Усне мовлення всіх народностей слов’ян колись було єдиним, і відрізнялося тільки діалектами. Загалом мешканці європейського сходу легко розуміли один одного, проте своєї письмової системи у них не було, а спроби пристосувати до фонетичного складу мови латинський чи грецький алфавіт не мали успіху. Отримати свою абетку нашим предкам вдалося завдяки двом братам з Візантії, які жили в далекому IX столітті — Кирилу й Мефодію. Брати були ченцями і слов'янську абетку створили у грецькому монастирі. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" на ім'я одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому старший брат Мефодій. Крім алфавіту, вони подарували нашим народам переклад основних християнських священних текстів.