Цитата дня.

Поезія народжена війною.

Одного разу

десь навесні 2014

я заснув

декілька років не прокидався

сни мої були засніжені та холодні

наче долоньки загиблого під Ізюмом

напевне, я і не прокинувся досі

знову заснув в цьому довгому

наче дорослий полоз

сні

@Максим Кривцов 

"Плач, серце, плач..."

22 січня  Максиму “Далі” Кривцову мало б виповнитися 34 роки, але цього не станеться: 7 січня він загинув на фронті  разом із своїм рудим котом. Максим Кривцов — кулеметник, поет і фотограф. Учасник Революції Гідності у 2013–2014 роках, доброволець ЗСУ. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і в Veteran Hub. У 2022 році знову добровольцем пішов на фронт. Перша і єдина поетична збірка Максима Кривцова “Вірші з бійниці” була розпродана вже через кілька годин після того, як з’явилася новина про його смерть. Крім віршів, там зібрані й світлини, які зробив Максим. Незабаром має вийти другий тираж видання, яке Український ПЕН назвав однією з найкращих книжок 2023 року. 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Бутенко Максим. Жінка в темряві. Зелений Клин.

Далекий Схід, Владивосток, 1918 рік. Революція зламала та перемолола тисячі життів. Але Тетяні вона подарувала зустріч з Андрієм. Донька заможного купця і більшовик — це кохання було приречене. Та міцніше за вінчальну клятву їх поєднав біль втрат і спільна мета — знайти вбивцю одного з членів родини. Проте перші пошуки злочинця завершилися невдачею: Тетяна видала себе під час таємної зустрічі з одним із підозрюваних, і Андрій змушений був його вбити. Тепер вони мають тікати та ховатися в селі Покровка, де лютують більшовики. Закохані опиняються між двох вогнів, без права зробити крок назад чи вперед. Тут, у вирі кровопролитних сутичок, серед вибухів і кулеметних черг, їм доведеться обрати між честю та життям. Але один з них уже давно зробив свій доленосний вибір...

Книга є у фонді нашої бібліотеки. Приходьте, читайте, насолоджуйтесь.

Цитата дня.

Поетичні рядки.

 Моє серце витримує декілька тонн
навантажень, продовжує марафон.
Відключається світло і інтернет,
чути зойки і галас, і свист ракет.
Але серце підказує: все до пуття,
і вистукує ритм самого життя.
Це воно тримає собою міст
і відгукується із далеких міст.
Серце вчить: як з кресала добути вогонь,
що палає поміж моїх долонь.
Пульс чіткий, як вправний телеграфіст.
Голос серця: любов, і життя, і зміст…
@Алла Савченко
Ілюстрація @Нікіта Тітов

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Луценко Зінаїда Злі лелеки.

Жодна людина не приходить до твого дому просто так... Жодна пташка не в'є гніздечко марно... Якщо дитина народжується, її вже хтось чекає... Коли двоє любляться, то все інше не важливо... Ти гадаєш, що в життівсе відбувається саме так? Чи може...Словом, тільки почни читати - і ти не зможеш зупинитися до останньої сторінки.

Книга є у фонді нашої бібліотеки. Приходьте, читайте, насолоджуйтесь.

А ви знали?

А ви знали, що 17 січня 1605 року вперше опубліковано роман Мігеля де Сервантес Сааведри "Дон Кіхот". У 1570 Сервантес брав участь у війні проти турків. При поверненні на батьківщину, був захоплений піратами і проданий в рабство алжирському паші. В неволі став побратимом українського козака Грицька Скараного. Сервантеса після четвертої втечі викупили за 500 золотих ескудо, а Грицька після десятої втечі посадили на палю. Син Грицька Скараного, теж Грицько, пішов рятувати батька, а звільнив із турецької неволі Андреа, рідну сестру Сервантеса. Тому іспанка не потрапила на батьківщину, а вийшла заміж за визволителя. Про це у містифікованій “Автобіографії” писав їхній нащадок - український поет Майк Йогансен, хоча це не мало ніяких генеалогічних підтверджень. Але то була чиста правда, якщо зважити на духовну єдність поета з європейськими культурами. Тим часом в реальному житті Майк Йогансен, в чиїх жилах і справді намішано було різної крові, із вітряками не бився, а свідомо вибрав українську ідентичність.

Поетичні рядки.

 

За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
#ОленаТеліга

А ви знали?

  А ви знали, що  16 січня 1919 року в Києві музичним відділом Міністерства освіти УНР, для популяризації української музичної культури за кордоном, була створена украї́нська республіка́нська капе́ла — українська хорова капела під керівництвом Кирила Стеценка й Олександра Кошиця. Затверджена окремим законом УНР 25 січня 1919. Головним меценатом капели був Симон Петлюра.

Цитата дня.

 

День пам’яті Кіборгів.

 16 січня ми відзначаємо День пам’яті Кіборгів. Ця важлива пам’ятна дата для України запроваджена з ініціативи українських бійців, що вижили у боротьбі за ДАП. У цей день українці вшановують захисників донецького аеропорту. За витривалість, стійкість та мужність їх нарекли кіборгами. Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні.Боротьба за аеропорт Донецька розпочалася 26 травня 2014 року, коли сепаратисти та найманці захопили термінали літовища. Українські бійці того ж дня повернули контроль над аеропортом, завдавши терористам нищівного удару. Бойові дії тривали до січня 2015 року та скінчилися лише після повного руйнування терміналів. Понад 200 українських бійців віддали життя за Україну, а 500 – отримали поранення.Під шквальним вогнем участь в обороні також брали медики та волонтери. Їхні подвиги теж вшановують у День пам’яті кіборгів. 
На жаль, сьогодні Україна щодня втрачає своїх найкращих синів, своїх героїв-захисників, щодня оплакує та вшановує їхні подвиги та світлу памʼять. 

Цитата дня.

Агатангел Кримський. Енциклопедист і справжній патріот України.

  15 січня 1871 року народився Агатангел Кримський. "Найкращий кримський подарунок Україні" – так свого часу охарактеризували геніального історика, славіста, сходознавця письменника, перекладача, одного із фундаторів першої української Академії наук Агатангела Кримського та директора Інституту української наукової мови. Постать академіка Кримського й дотепер викликає цілу гамму складних почуттів: здивування, захват, живу зацікавленість, біль за трагічну долю . Ця унікальна людина протягом багатьох десятиліть будувала "мости" між цивілізаціями й культурами — між рідною українською та багатющою культурою народів Сходу (арабів, тюрків, персів, жителів Індії). Водночас цей видатний учений ХХ століття зробив неоціненний внесок в українську філологічну науку — адже саме він є автором таких основоположних праць, як "Украинская грамматика" в двох томах (1907—1908 рр.), "Филология и погодинская гипотеза" (1898—1899), "Древнекиевский говор" (1906), "Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася" (1922), "Нариси з історії української мови" (1924); саме він очолював Правописну комісію Всеукраїнської академії наук, яка створила перші офіційні «Найголовніші правила українського правопису» (1919—1920 рр.)... А ще він — історик, філософ, письменник (перу якого належать високомистецькі вірші, десятки майстерно написаних новел та роман "Андрій Лаговський"), блискучий перекладач, поліглот, визначний організатор науки, незмінний секретар Всеукраїнської академії наук у 1918—1928 роках. Як не згадати  слова сучасного письменника Валерія Шевчука про А. Кримського: "Ми не можемо не бути вдячними за те, що він у нашій культурі був, що він завжди відчував з нею свою кровну сув’язь, що ніколи не забував він, блукаючи по нетрях культур далеко чужоземних, і свою скромну Батьківщину, бо він цю Батьківщину любив, бо задля її слави працював...".

Джек Лондон.

 Літературу ХХ століття годі уявити без Джека Лондона. Біографія американського письменника була такою ж захопливою й багатою на пригоди, як і його твори. Джон Ґріффіт Чейні (справжнє ім’я письменника) народився 12 січня 1876 року в місті Сан-Франциско. Підліткове і юнацьке життя Джека Лондона було складним: хлопець змушений був працювати продавцем газет, прибиральником, працівником консервної фабрики, матросом на промисловій шхуні. Саме перше плавання стало поштовхом до творчості: після повернення Джек Лондон написав нарис і здобув за нього премію місцевої газети. У 1897 році майбутній письменник вирушив на Аляску в пошуках золота. Хоча заробити Джеку Лондону не вдалося, він спілкувався зі старателями й запам’ятовував їхні цікаві розповіді. Повернувшись додому, він почав писати твори, засновані на реальних подіях.За життя письменника вийшло друком 44 його книжки: романи, повісті, статті, оповідання, п’єси, репортажі. Ще шість збірників були опубліковані після смерті автора.За романами й повістями Джека Лондона знято понад 50 фільмів. Твори письменника видаються мільйонними тиражами й перекладені багатьма мовами. Велика кількість україномовних перекладів дає стверджувати, що автор входить до числа улюблених зарубіжних письменників наших читачів.

Марія Примаченко.

 2 січня 1909 року народилася Марія Овксентіївна Примаченко – українська народна художниця, творчість якої прекрасне, дивовижне, утаємничене, і до кінця незбагнене явище, – більше століття привертає до себе увагу шанувальників мистецтва, дослідників, художників, культурологів, мистецтвознавців. У неї збереглося чудове дитяче вміння протягом усього життя сприймати його як казку. Вона жила, ніби у двох світах. Один - реальний, у якому жили всі, а другий належав лише їй. В її світі жили чудернацькі звірі, співали дивовижні птахи, літали риби і коні, паслися барвисті корови з людськими очима. Її "звірина серія" - явище унікальне, яке не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. 

Харукі Муракамі.

 12 січня 1949 року народився Харукі Муракамі — японський письменник, перекладач. Він вважається одним з найкращих живих романістів (за версією «The Guardian»), що підтверджують багатомільйонні тиражі й переклади 50 мовами світу. Лауреат Єрусалимської премії (2009) за розкриття теми людської свободи. Письменник став тим самим "вікном", через яке західний світ дивиться на Японію, її самобутню культуру і духовність. І далека країна відкриває свої таємниці, стаючи ближче і зрозуміліше, але все-таки не впускаючи в найпотаємніші глибини. Недомовленість вабить, розбурхує, заворожує і підкорює, перетворюючи читача в бранця створених автором сюжетів, образів і характерів.

День українського політв'язня.

    А ви знали, що 12 січня відзначається День українського політв'язня. У ніч із 12 на 13 січня 1972 р. КДБ здійснило в Україні операцію "Блок" із руйнування самосвідомості українців, названу другим покосом дисидентів, що поклав кінець руху шістдесятників. Саме 12-14 січня 1972 року були заарештовані всі відомі дисиденти України: у Києві - Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зиновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові - В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше - Ігор Калинець та інші. Вперше цей день відзначили в 1975 році, а засновником пам'ятної дати став В'ячеслав Чорновіл. Втім, за часів срср День політв'язня відзначався здебільшого людьми, які на собі відчули репресії тоталітарної системи та їхніми однодумцями. Відтоді, як Україна здобула незалежність, ми вшановуємо не тільки найвідоміших українських політв'язнів, але й тих, чиї імена не збереглися в історії. А сьогодні 12 січня має особливе значення ще й тому, що зараз маємо ув'язнених за політичні погляди громадян України на території росії. Російська влада продовжує ув’язнювати українців, кримських татар та людей інших національностей, які виступають проти окупаційної влади та агресії кремля.  Згадаймо сьогодні всіх українців, які колись і зараз продовжують боротися проти окупантів. Маємо пам’ятати про них і робити усе можливе, аби вони повернулися додому.

Дивовижна історія Василя Єрошенка.

12 січня 1890 року в українському селі Обухівка на Білгородщині (тепер – територія росії) народився Василь Єрошенко. Українець за національністю,  незрячий письменник, музикант, співак, поліглот, етнограф, мандрівник, шахіст, педагог, класик японської літератури, глибокий знавцем есперанто. Спадкоємець славних волелюбних сліпих українських гомерів-кобзарів, що мандрували світами, даруючи людям пісню, думу і твердість духу. Поклик крові владно вабив Василя в далекі краї, не давав довго засиджуватися на одному місці. Англія, Франція, Японія, Індія, Бірма, Сіам, Китай, Середня Азія, Чукотка — де тільки не довелося побувати Василеві Єрошенкові! І скрізь він лишив по собі добрий слід. У нього було багато імен. В Японії його називали Еро-сан, у Китаї ─ Айлосяньке. Бірманські діти зверталися до нього “кокоджі” ─ старший брат, а чукчі прозвали його “какомей” ─ “чудо”. Улюбленими жанрами В. Єрошенка були казки та легенди насамперед ті, які чи не найбільше імпонують дітям, а також нариси, оповідання, вірші. Усе життя вивчаючи фольклор тих країн, в яких йому доводилось жити і працювати, Єрошенко обов’язково вклинював у свої казкові витвори елементи інонаціонального етносу то через топоніміку, то через звичаї, традиції чи деталі побуту, то крізь призму бачення головних чи епізодичних персонажів, авторську нарацію.

 У серпні 1952 року Василь Єрошенко повернувся до рідного села вже тяжко хворим на рак шлунка.  Перед смертю впорядкував свій архів, що важив близько трьох тон. Свій безцінний архів Василь Єрошенко заповів Всеросійському товариству сліпих, та його бездушно спалили.

Василь Єрошенко помер 23 грудня 1952 року в Обухівці. Перед смертю він попросив, щоб на його могильному камені вирізьбили слова “Жив, подорожував, писав”.

Більше про Василя Єрошенка ви зможете дізнатися  порталі “Експеримент” (https://md-eksperiment.org), який створив персональну сторінку цього незвичайного українця  на сайті https://md-eksperiment.org/category/vasil-yeroshenko. На ній представлені оцифровані твори письменника, біографія, критичні матеріали та спогади про нього.

Повний преспак за посиланням https://fex.net/uk/s/l2zabpr .

А ви знали?

А ви знали, що 11 січня у світі святкують чудове свято — Міжнародний день "ДЯКУЮ".  Щира подяка завжди викликає позитивні емоції та теплі відчуття. Не скупіться своєю ввічливістю і вдячністю, не забувайте про просте і важливе "дякую", будьте уважними одне до одного, намагайтеся допомогти словом і ділом! І нехай слова подяки не тільки сьогодні линуть до наших захисників, які тримають на своїх плечах жахіття війни. 

Цитата дня.

 

А ви знали?

 А ви знали, що 10 січня  відзначають День своєрідних людей. В честь унікальності, незвичайності, дивацтва і химерності людини. Саме люди, яких називають "своєрідними", "несхожими", "дивними" або "ненормальними", завжди приводять світ у рух, тому що вони живуть нестандартно. “Дивні” люди кидають виклик існуючому стану речей і категорично спростовують уявлення про те, що незвичайне – це погано. Нам здається, що День своєрідних людей – це чудова нагода для них проявити себе. Щоб підтримайте їх, ми пропонуємо вашій увазі підбірку книг  саме про таких людей!

А ви знали?

 А ви знали, що сьогодні відзначають ще одне незвичайне свято - День подяки кімнатним рослинам 🌱🌿🌵🍀. Цей День дає офіційну можливість нагадати людям про переваги кімнатних рослин. Вони знаходяться з нами, як члени родини - 24 години 7 днів на тиждень, протягом багатьох років. Вони викликають у нас захоплення і замилування, дехто з кімнатними квітами навіть розмовляє, від чого і сама людина отримує емоційне розвантаження, та і квітка росте краще. Кімнатні рослини можна сміливо назвати мовчазними помічниками, вірними друзями та лікарями їхніх власників. Вони, безумовно, приносять користь господарям квартир та поглинають негативну ауру, виділяють флюїди радості та щастя. Тож не забудьте сьогодні привітати свої кімнатні рослини із святом. Вони хоч і не чують вас, та все зрозуміють!😊

Наша бібліотека має великий вибір книг📗📘📙, які познайомлять вас із тонкощами догляду за рослинами, дадуть відповіді на питання не тільки “що саме і скільки кому з них давати”, а й на глибші: “навіщо” і “чому”. А також порадить, як вибрати рослини, найпридатніші для умов вашої квартири чи ваших життєвих обставин.

Поетичні рядки.

 Її судили вчора три судді:
Людські плітки, Традиції і Совість.
Кайдани тисли кисті рук худі
І біль тупа сочилась у свідомість.
Плітки кричали: “Як вона могла!
Та головного ви ж іще не чули!”
Слова впивались в душу, як стріла:
“Якби ви знали про її минуле!”
Традиції, сипнувши в рани сіль,
Читали вирок чітко й зрозуміло:
“А це тому, що жити як усі
Вона, на жаль, ніколи не хотіла!”
Гіркі слова дочерпали до дна
І Совість нагадала про важливе:
“Не забувайте, що її вина
Лише у тому, що була щаслива!”
Її судили палко три судді,
І вироки виконували пильно…
А Бог сидів у шостому ряді
І знав, що так народжуються сильні.
Ольга Саліпа

А ви знали?

 А ви знали, що першу у світі кінокамеру винайшов саме українець. 130 років тому, 9 січня 1894 р., на IX з’їзді дослідників природи та лікарів російської імперії у москві Йосип Тимченко за допомогою свого апарату демонстрував зображення на екрані. Винахід Йосипа Тимченка – стрибковий механізм-равлик, необхідний для переривчастого руху плівки під час проекції на екран, на кілька років випередив розроблення братів Люм'єр.  Учасники з’їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику, але ніхто не подумав апарат запатентувати.  Створений Йосипом Тимченком кінескоп "Равлик" (Завиток) досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в москві.

Світлій пам’яті Максима Кривцова.

Збірка “Вірші з бійниці”  побачила світ на Різдво, кілька тижнів тому.

Максим Кривцов дуже хотів, аби її прочитали якомога більше людей.

І прочитають. Тільки…

Володимир Сосюра.

 8 січня день пам'яті Володимира Сосюри. Між датою його народження і смерті - два дні і 67 років. Володимира Сосюру зовсім не дарма називають класиком української літератури. Його творчість — оригінальна і самобутня, не подібна на твори інших українських митців, вона максимально щира, наповнена особистими переживаннями, сонячними відблисками, що віддзеркалюють, здається, саму душу українського народу. Його поетичне слово – це чудовий світ любові, теплої, як морська хвиля, світлої, як безхмарне небо, чарівної, як казка. Ліричні вірші, поеми, автобіографічна проза великого українського поета пронизані неповторними мотивами переживань любові і ненависті, радості і страждань, душевних злетів і падінь.

Малюнки дітей з Черкащини мандрують світом.

    Діти Звенигородської ТГ взяли участь конкурсі "Війну, а не квіти, малюють діти", який організувала та провела Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка ще у 2022 році. І сьогодні малюнки дітей з Черкащини  мандрують світом. Наразі офіційно відкрита виставка дитячих малюнків "Війну, а не квіти, малюють діти" в LMU - Loyola Marymount University (Університет Лойола Мерімаунт, США). Саме за допомогою художніх образів українські діти діляться своїми недитячими переживаннями, гордістю за батьків – мужніх воїнів, вірою в Перемогу та патріотичним настроєм.

Всі малюнки з конкурсу можна переглянути в галерії SUCHO за посиланням:

https://gallery.sucho.org/exhibits/show/cherkasy-childrens-drawings/introduction

Поетичні рядки.

Я закоханий палко, без міри

У небачену вроду твою.

Все, що в серці натхненне і щире,

Я тобі віддаю.

Ти дала мені радісну вдачу,

Кров гарячу пустила до жил.

Я без тебе нічого не значу,

Ніби птиця без крил.

Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім’я,

Ненаглядна, горда, єдина,

Україно моя.

Василь Симоненко

31.07.1958

Василь Симоненко.

    8 січня 1935 року у селянській родині в глухому селі Біївці Лубенського району на Полтавщині, на другий день Різдвяних свят, народився Василь Симоненко, тонкий поет, вдумливий журналіст, впертий шістдесятник.  Його називали  "поетом без каменю за душею", а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.  Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. У 1965 році Симоненка висунули на Шевченківську премію, та отримав він її лише через 30 років, уже в Незалежній Україні. Посмертно. Сам письменник про свій поетичний стиль говорив: "Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди". Його авторська спадщина і сьогодні надихає українців до боротьби за Незалежність України.

До дня народження Василя Стуса.

 6 січня 1938 року, народився Василь Стус. Поет-шістдесятник, дисидент, перекладач, публіцист, літературознавець. Безсумнівно один із найголовніших голосів української літератури.

 

Мороком  горло  обгорне  ,  

ані  тобі  продихнуть.
Здрастуй,  біда  моя  чорна,
здрастуй,  страсна  моя  путь!
Василь Стус
Художник  Олег  Шупляк.

Тамара Горіха Зерня.

5 січня свій день народження святкує Тамара Горіха Зерня (Дуда) - відома українська письменниця, перекладачка, волонтерка, блогерка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. Її  роман “Доця”  у 2019 році  відзначений, як книга року ВВС, він вражає своєю щирістю та влучністю з перших рядків. У головної героїні немає імені, що створює ефект присутності та цілковитого занурення. За кожним епізодом тут стоїть реальна історія реальних людей і від усвідомлення цього під час читання пробігають мурахи по шкірі. Після “Доці”  вийшла книга “Принцип втручання”. Вона більш літературна, це детектив. І одночасно не - детектив. Це драма і комедія, смішна до сліз і зворушлива до ненависті історія. Це книга, на якій можна ворожити. Або різко закрити і кинути в обличчя ворогу, хай навіть твій ворог тимчасово дивиться на тебе із дзеркала. Ця книга теж про сучасну Україну і про наше життя.    

Обидві книги авторки є у фонді нашої бібліотеки. Приходьте. Читайте. Буде цікаво. 

Читаємо разом.

#читаємо_разом #що_почитати #бібліотека_рекомендує #книжковий_гід #zvenlib #іларіонпавлюк #ябачувасцікавитьпітьма

Джон Роналд Руел Толкін.

   3 січня 1892 року народився Джон Роналд Руел Толкін, англійський письменник, професор англосаксонської та англійської мов і літератури у Оксфордському університеті, творець епічного циклу про Середзем’я. Його недарма називають батьком сучасного фентезі – легендарний англійський письменник витворив власну міфологію на сторінках книжок й став одним із основоположників цього жанру фантастики. Всесвітню знаменитість Джон Толкін здобув завдяки роману “Володар перстнів”. Твори письменника, поета, філолога та мовознавця належать до одних із найпопулярніших за всю історію літератури. Бестселерами стали не лише книжки Толкіна, а й зняті за його творами фільми. 

В останні роки життя письменник працював над збірником міфів і переказів про вигаданий автором світ Середзем’я, проте так і не встиг її завершити – це зробив син Крістофер. Джон Толкін помер 1973 року, зайнявши почесне місце в когорті класиків літератури ХХ століття.

Цитата дня.

Поетичні рядки.

 ...Нема нам щастя — мусить бути чудо.

Ще ми постанем зі своїх руїн .

Мене не можуть люди не почути —

душа в мені розгойдана як дзвін!

Скликаю вас. Над цим не владен ворог.

Почуйте слово з-під мого пера!

Простіть мені, що знову б’ю на сполох.

На Благовіст ще, люди, не пора.

#ЛінаКостенко , "Берестечко"

Ілюстрація: @meeriartt 

А ви знали?

   А ви знали, що 2 січня – важлива дата в календарі кожного прихильника наукової фантастики. Адже цього дня у світі відзначається День наукової фантастики. Ця дата вибрана не навмання – саме в цей день у 1920 році народився відомий американський письменник, всесвітньо відомий автор науково-фантастичної літератури – Айзек Азімов. Під його авторством вийшли десятки творів, написаних у цьому жанрі. Найвідомішими з них вважаються збірник “Все про роботів”, “Трилогія про Фундацію”. Крім Айзека Азімова про себе , як наукових фантастів, заявили такі письменники: Жуль Верн, Герберт Веллс, Артур Кларк. Френк Герберт, Рей Бредбері, Вільям Гібсон. Якщо ви є відданим фанатом та поціновувачем цього жанру, то перед вами відкриваються чудові можливості черговий раз відкрити сторінки улюбленого твору та поринути у неймовірний вир фантастичного світу.

 День наукової фантастики – це чудова нагода обрати для себе книгу у цьому жанрі, або ж перечитати улюблений твір. Завітайте до нашої бібліотеки 📚📚📚, нам є що вам запропонувати 📖📖📖.