Цілі покоління українців ще зі шкільної парти виховувалися на образі поета-мученика, бідолашного кріпака в кожусі та шапці. Про Тараса Шевченка, стильного академіка, геніального художника, митця-трудоголіка, голос якого зачаровував жіноче товариство, не розповідалося. Він прожив лише 47 років і за цей час встиг "гори звернути", на що іншим не вистачило б і тисячі років. За життя український геній не був позбавлений щирої прихильності та уваги жінок. Від останнього свого кохання він вимагав «бути чепурненькою», бо неохайних дівчат не терпів.
Простакувата петербурзька наймичка, сільська дівчина, актриса театру, юна німкеня-натурниця, княжна, дружина полковника, донька священика, дружина давнього друга… Всі ці жінки були частиною особистого життя поета. Саме про них і говорили на літературно мистецькому заході "Жінки у житті Шевченка: відверто про особисте життя поета", який підготувала і провела Ольга Гаркавенко, завідуюча відділом обслуговування публічної бібліотеки для підопічних Звенигородського будинку - інтернату для інвалідів та престарілих.
