29 вересня вшановують роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках. Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає терміну давності. Ми повинні з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, і не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Історія Бабиного Яру – страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і бажання панувати над світом. Впереддень 83-х роковин цієї страшної трагедії для ІІІ курсу здобувачів освіти ДНЗ “ЗЦППРК” було проведено годину пам’яті “Бабин Яр: трагедія і пам'ять”. Завідуюча відділом обслуговування публічної бібліотеки Ольга Гаркавенко розповіла про Київ за часів німецької окупації, представила хронологію подій, які відбувалися в Бабиному Яру, масштаби трагедії та кількість загиблих.
Голова Звенигородського товариства єврейської культури Леонід Браславский розповів про страхіття війни і смерті, про те, що практично у кожному місті чи селі був свій Бабин Яр, про цінність людського життя, зупинився на історії Звенигородського гетто та масових розстрілах і похованнях на Звенигородщині.
Для учасників заходу був підготовлений тематичний перегляд літератури .
Бабин Яр – це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир. Наш обов’язок – пам’ятати про цю страшну трагедію.
