2 жовтня народився Іван Багряний (справжнє ім’я Лозов’яга Іван Павлович), якого згодом Україна узнає як великого поета, прозаїка та публициста. Його перу належать такі твори як “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, “Огненне коло” та, звичайно, памфлет, який він написав в еміграції у Німеччині, “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”.
Попри арешти, звинувачення у “контрреволюції”, заслання та вимушену еміграцію, Іван Багряний все одно лишався вірним своїй Батьківщині та до останнього дня вважав себе українцем. Лише після смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
