Від початку повномасштабного вторгнення рашистів Андрій Любка став волонтером, організовує збір на автомобілі для ЗСУ і доправляє їх з однодумцями до наших захисників. "Будь-який чоловік в Україні, який має хоча б грам сумління, має допомагати фронту зараз. У будь-який доступний йому спосіб. Бо хлопці там на фронті зараз захищають не себе - вони захищають всіх нас. Те, щоб вони вижили і могли далі це робити - наш спільний інтерес, і якщо ти не на фронті безпосередньо, то мусиш щось робити для фронту тут, вдома. Тому мій головний кайф - що я роблю потрібну справу і не протираю штани. Мій план - підтримувати армію, допоки є сили і є змога. Скільки треба, стільки й будемо працювати, кожен на своєму місці. " , - сказав Андрій Любка в одному з інтерв'ю.
Многая літа Вам, пане Андрію! Творчих звершень, всіляких перемог, а найбільше — якнайшвидшої Перемоги України.