Надійка Гербіш "Дім, який ти любила, мамо".
Ця історія побудована на реальних розповідях людей, які довірили свої спогади письменниці. Історія наповнена любов'ю, щемкістю, болем та надією. У книзі письменниця розповідає історію родини зі східної Галичини. Зокрема, про дитинство й дорослішання Насті та її брата Миколи. Настя тужить за матір'ю, їй важко прийняти нову татову дружину Юстину у домі, який так колись любила її мама. Микола виростає та стає повстанцем УПА. Саме пам’ять про лагідність матері й історії, які вона розповідала перед сном, зігрівають його в нічному лісі й допомагають не зневіритися. Він закохується у дівчину, яку звати як і матір, й, ризикуючи власним життям, намагається врятувати її від енкаведистів. Згодом доля Миколи переплітається з долею отця Миколи Конрада. Як йдеться в анотації книги, долі воїна Миколи Венгера та отця Миколи Конрада переплітаються й витворюють спільне полотно драматичних подій, у яких багато українців можуть упізнати історії своїх родин. Кожна з них – правдива та звірена авторці близькими людьми головних героїв.
Такі книжки потрібно читати нам, українцям. Бо вони про нас, про нашу історію. Такі книжки формують нашу ідентичність.
Це видання підготовлено за сприяння державної установи "Український інститут книги" за кошти державного бюджету України та призначене для поповнення бібліотечних фондів.
